Анотація

У контексті глобалізації та швидких соціокультурних змін збереження національної ідентичності через хореографічне мистецтво та вдосконалення професійної освіти в галузі народно-сценічного танцю набувають особливої актуальності. Недостатня систематизація внеску ключових діячів українського балету в формування національної хореографічної школи зумовлює потребу в глибокому аналізі їхньої виконавської і педагогічної діяльності для розвитку сучасної освітньої парадигми. У статті проаналізовано внесок у становлення та розвиток національної школи народно-сценічного танцю провідних діячів українського балетного мистецтва: Миколи Апухтіна, Валерія Парсегова, Максима Моткова та Роберта Клявіна. Обґрунтовано, що їхня виконавська та педагогічна діяльність стали методологічним підґрунтям для формування цілісної системи підготовки фахівців у галузі народної хореографії. Визначено основні мистецько-педагогічні підходи, що охоплюють сценічну стилізацію фольклорного матеріалу, розвиток акторської виразності, систематизацію технічної підготовки, ансамблеву взаємодію, методичне структурування руху та семіотичне осмислення хореографічного образу. Виявлено, що ці підходи стали основою сучасної освітньої парадигми, реалізованої у навчальних програмах мистецьких закладів фахової передвищої та вищої освіти. Детально розглянуто, як у змісті дисциплін «Народно-сценічний танець», «Композиція та постановка», «Техніка народного танцю», «Акторська майстерність виконавця», «Методика викладання народного танцю», «Основи стилізації руху» тощо втілюються концепції згаданих митців. Окреслено механізми впровадження їхнього досвіду у кваліфікаційні вимоги, щоденну педагогічну практику, зміст методичних матеріалів і стандартні навчальні плани, які становлять основу національного хореографічного навчання. Доведено, що творчість Апухтіна, Парсегова, Моткова та Клявіна сприяла професіоналізації української хореографічної культури, утвердженню сценічного мислення, збереженню етнокультурної спадщини та розвитку педагогіки народного танцю як спеціалізованої освітньої галузі. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці балетмейстерів, викладачів, керівників колективів, дослідників і методистів, а також при розробці оновлених освітніх програм, фахових курсів, стандартів і сучасних концепцій розвитку хореографічної освіти в Україні.