Акторська майстерність у сценічному народному танці: між традицією, імпровізацією та цифровими технологіями
Метадані
Автори
Видавець
Актуальні питання гуманітарних наук, 2025. – Вип. 88. Том 2. - С. 121-126
Офіційне посилання
Анотація
Сучасний український народний танець переживає період активних трансформацій, що зумовлюють переосмислення ролі та функцій акторської майстерності у його сценічному втіленні. Метою статті є висвітлення трансформаційних процесів акторської майстерності в українському народному танці крізь призму впливу інноваційних технологій, соціокультурних змін і регіональних особливостей. Дослідження ґрунтується на методах системного аналізу, порівняльно-історичного підходу та теоретичного узагальнення. У статті висвітлено ключові аспекти акторської майстерності в українському народному танці та її трансформацію під впливом сучасних тенденцій. Наголошено, що акторська майстерність, яка ґрунтується на традиціях театральних шкіл, включає вміння передати внутрішній стан через тіло, вимагаючи відпрацювання міміки, жесту, гнучкості та художньої уяви. З’ясовано, що український народний танець як особлива ланка хореографічної системи відображає етнокультурні коди та ритмопластичні традиції регіонів. Звернемо увагу на широке жанрове різноманіття українського народного танцю – від хороводів до народно-сценічних постановок із театралізованими елементами, що вимагає від артиста гнучкості та вміння швидкого переходу від ліричного до жартівливого, від трагічного до комічного образу. Обґрунтовано, що регіональні особливості танців диктують виконавцю певний набір засобів виразності. Доведено, що якісний сценічний образ створюється завдяки вмілому поєднанню пластики руху з імпровізованими жестами та виразом обличчя, а надмірна концентрація на техніці без уваги до «натхненної пластики», може знижувати художню виразність танцівника. Наголошено, що сучасні цифрові технології, включаючи віртуальну та доповнену реальність, а також інтерактивні елементи, збагачують сценічне уявлення та посилюють взаємодію з глядачем, не замінюючи при цьому живої пластики. Такі трансформації сприяють збереженню автентичності народного танцю в умовах глобалізації. Таким чином, синтез традицій та інновацій відкриває нові перспективи для розвитку хореографічного мистецтва.