Анотація

Дослідження присвячене актуальній проблемі розвитку методології викладання хореографії у контексті національних шкіл. В умовах глобалізації, міжкультурної інтеграції і цифрової трансформації мистецького простору виникає необхідність переосмислення класичних підходів до хореографічної освіти з метою збереження культурної ідентичності при одночасній адаптації до сучасних вимог мистецької підготовки. Мета дослідження – систематизувати та класифікувати класичні підходи до викладання хореографії у різних національних школах із подальшим аналізом сучасних викликів, що постають перед кожною з них у контексті модернізації мистецької освіти. У роботі застосовано системно-структурний аналіз для класифікації класичних підходів, компаративний метод для порівняння особливостей національних шкіл, функціональний аналіз для визначення компетенцій, що формуються в межах кожного підходу. Розроблено комплексну класифікацію методів викладання хореографії за п’ятьма основними категоріями: технічні, естетико-виражальні, методичні, творчі та інтердисциплінарні. Систематизовано характерні особливості восьми національних шкіл хореографії: італійської, англійської, французької, німецької, американської, кубинської, української та європейської. Сформульовано компетентнісні профілі, що формуються в межах відповідних підходів. Виявлено основні протиріччя та виклики, з якими стикаються національні хореографічні школи в умовах сучасних трансформацій освітнього простору. На основі аналізу різних національних шкіл виокремлено основні професійні компетентності, які формуються у сучасних хореографів: технічна, художньо-естетична, педагогічна, культурологічна, методична, анатомічно-фізіологічна, та інноваційна. Матеріали дослідження можуть слугувати основою для розробки інноваційних навчальних курсів із методики викладання хореографії, створення міждисциплінарних освітніх програм, формування системи професійного розвитку викладачів хореографічних дисциплін, а також модернізації процесів оцінювання компетентностей здобувачів вищої освіти-хореографів з урахуванням специфіки національних шкіл.