Мова тіла і мова слова у викладанні українського танцю: освітній потенціал мистецької педагогіки
Метадані
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу)
Автори
Видавець
Журнал «Вісник науки та освіти». № 9(39) (2025).
Офіційне посилання
Анотація
У статті було розглянуто освітній потенціал українського народного танцю як унікальної форми комунікації. З’ясовано, що лексика народного танцю відображає характерні риси національної культури, її стильові та індивідуальні особливості, закладені в кожній структурній частині хореографічного твору. Український народний танець вирізняється значною регіональною різноманітністю, яка сформувалася під впливом етнографічних, історико-культурних і соціальних чинників. Танцювальні традиції різних етнографічних регіонів України вирізняються великою різноманітністю та багатством форм. Характерні особливості танців, зокрема специфічні кроки, стрибки, оберти, присіди та інші рухи відображають локальні стилістичні відмінності, історичні впливи, природні умови та повсякденні практики. Наголошено на тому, що опанування хореографічної спадщини становить важливу складову професійної майстерності сучасного хореографа. Виконання народних танців сприяє глибшому усвідомленню національних традицій за умови їх змістовного осмисленнята ретельного засвоєння характерної танцювальної лексики. Особлива увага приділена ролі української мови у процесі навчання, передачі культурних цінностей і розвитку комунікативних та творчих компетентностей майбутніх хореографів. У статті зауважено, що подібно до мови український народний танець виконує функцію комунікації, передаючи емоції, соціальні норми та культурні коди. Вивчення цієї взаємодії між рухом і словом дозволяє стверджувати, що українська мова, багата на зменшувально-пестливі форми, метафори та емоційні відтінки, глибоко впливає на емоційну виразність і пластику танцю. Таким чином, український народний танець вирізняється багатою регіональною різноманітністю, що зумовлена етнографічними, історико-культурними та соціальними чинниками. Тому ефективне навчання українського народного танцю має базуватися на врахуванні регіональної специфіки, що забезпечує збереження автентичності та сприяє формуванню цілісної системи професійної підготовки. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що народнахореографія виступає потужним освітнім ресурсом, в якій органічно поєднуються мова тіла і мова слова, створюючи унікальну форму комунікації.
Ресурси за видами документів
Ключові слова
взаємодія мови та рухів | культурна ідентичність | освітній ресурс | українська мова | хореографічне мистецтво
Дата публікації
Документ
-
Мова тіла і мова слова у викладанні українського танцю освітній потенціал мистецької педагогікиЗавантажити