Анотація

Дослідження спрямовано на обґрунтування педагогічної моделі використання технологій штучного інтелекту в підготовці виконавців народного танцю з метою підвищення ефективності, персоналізації і доступності освітнього процесу. У дослідженні застосовано аналітичний і порівняльний методи для вивчення сучасних підходів до цифровізації мистецької освіти, а також структурно-функціональний аналіз, який дозволив визначити місце та роль інструментів штучного інтелекту у вдосконаленні навчальних методик. З’ясовано, що застосування технологій штучного інтелекту в процесі підготовки виконавців народного танцю має значний потенціал для модернізації навчального процесу. Встановлено, що алгоритми глибинного навчання, зокрема просторово-часові нейронні мережі (ST-CNN, 3D-CNN), забезпечують точне розпізнавання танцю-вальних рухів і дозволяють здійснювати об’єктивний аналіз техніки виконання, що підвищує якість навчання та зменшує суб’єктивний чинник оцінювання. Проаналізовано ефективність інтелектуальних систем навчання з візуальним зворотним зв’язком (DSTEVF, Smart Steps), які підвищують мотивацію учнів і скорочують час засвоєння складних рухових елементів. Встановлено, що імерсивні технології у поєднанні з алгоритмами штучного інтелекту розширюють доступність народної хореографії, дозволяючи створювати інтерактивні віртуальні середовища для дистанційного навчання. Окрім цього підтверджено, що штучний інтелект може бути дієвим інструментом персоналізації, адже системи на його основі адаптують навчальні програми під індивідуальні потреби виконавців, відстежують прогрес і пропонують корекційні завдання. Виявлено, що технології машинного навчання також сприяють збереженню хореографічної спадщини, створюючи цифрові архіви народних танців і підтримуючи аналіз автентичних стилів виконання. Отже, можна стверджувати, що штучний інтелект у хореографічній освіті не лише підвищує ефективність підготовки виконавців, але і відкриває нові шляхи для збереження культурної автентичності народного танцю в умовах цифрової трансформації освіти. Результати дослідження можуть бути використані викладачами мистецьких закладів, керівниками танцювальних колективів, розробниками освітніх платформ і педагогами, які впроваджують цифрові технології у навчання хореографії.